Спадок герцога ді Вердура

Великий італійський ювелір та художник, засновник прославленої ювелірної компанії "Verdura" - Фулько ді Вердура народився наприкінці XIX століття в аристократичній родині в Палермо. Елегантний маєток сім'ї ді Вердура було побудовано в XVIII столітті. Маленького герцога оточувала атмосфера любові та благополуччя, блиску та розкоші, властивих незмінному способу життя італійських аристократів XIX століття. З віком Фулько захопився читанням. У будинку була чудова бібліотека, й одного разу, копаючись у ній, десятилітній Вердура знайшов книгу, присвячену художнику епохи Ренесансу Рафаелю Санті. Картини великого живописця вразили Фулько! З того моменту і на все життя в ньому залишилася любов до мистецтва Відродження, а краса природи острова та блакитне море багато в чому сприяли формуванню естетичного та творчого бачення майбутнього ювеліра.

Будинок герцогів ді Вердура в Палермо.

Подорослішавши, Фулько продовжує вести безтурботний спосіб життя, обертаючись у вищому суспільстві Італії і даючи волю своїй життєрадісній вдачі. Але тяга до творчості вже прокинулася в ньому, і він починає серйозно займатися малюванням та намагається знайти вихід своїй креативній енергії.

Після Першої світової війни італійські міста набувають популярності в американському та європейському вищому світі. Сюди з'їжджаються багаті та знамениті люди, серед яких Лінда та Коул Портер. Так, під час однієї з вечірок Лінди та Коула Портера, Фулько ді Вердуа, італієць з відмінним смаком, знайомиться з Коко Шанель, яка в ті роки вже була на піку своєї слави. Знайомство з нею змінило життя молодого герцога назавжди.

Фулько Вердура і Коко Шанель.

Фулько приймає пропозицію Коко переїхати в Париж і допомагати їй у створенні нових тканин. Всього шість місяців йому знадобилося, щоб заслужити у Мадемуазель високу репутацію.

"Шанель була найелегантнішою жінкою з усіх, кого я знав, - говорив Фулько,- і першою людиною, яка сприймала мене серйозно".

Живучи в Парижі, який у 20-ті роки XX століття став центром культурного життя, Фулько знайомиться з представниками бомонду того часу: Пікассо, Гемінґвеєм, Дягілєвим, Нікі де Гінцбурґом, Дейзі Феллоуз, Ротшильдами та багатьма іншими. Пишні костюмовані бали, настільки улюблені в Парижі 20-х, підкорюють Фулько. Шарм та легкість його характеру роблять його бажаним гостем на всіх прийомах. Він незмінний та улюблений супутник Шанель у всіх поїздках та виходах у світ. Він прекрасно вписувався в бомонд того часу, пожвавлюючи його своєю дотепністю та невимушеністю.

Фулько Вердура та Коко Шанель на костюмованому балу в Парижі.

У 1930 році Коко Шанель попросила Фулько оновити прикраси, подаровані їй великосвітськими шанувальниками. Їй набридли застарілі, на її погляд, прикраси, і Фулько робить неймовірне: він дарує їм не просто друге життя, а безсмертя, перетворивши на культові ювелірні шедеври. Саме тоді з'являються на світ знакові, як для будинку Шанель, так і для фірми "Verdura", масивні браслети з мальтійськими хрестами з кольорових дорогоцінних каменів. Саме з цього моменту Фулько ді Вердура входить в історію ювелірного мистецтва.

"Настав час, коли на мене почали працювати князі та графи... Італійський герцог Фулько ді Вердура мав розкішний родовід та прекрасний смак, який допомагав створювати дивовижні прикраси. "Мальтійські хрести з діамантами" - його ідея, над якою не владний час", - говорила Коко Шанель.

Шанель у браслетах з Мальтійським хрестом на фотографії Мана Рея.

Їхня спільна творчість тривала близько восьми років. Коко була в захваті від прикрас Фулько та дуже раділа, що саме вони були частиною вбрання її будинку моди. Але головне досягнення майстра в тому, що він зумів показати жінкам, що прикраси можна носити не тільки в якійсь особливій нагоді, а й щодня.

У 1934 році Фулько ді Вердура разом зі своїм другом Нікі де Гінцбургом вирушає до Америки.

Нікі де Гінцбург та Фулько ді Вердура, Палм-Біч, Флорида, США, 1935 рік.

У США, в тандемі з Полем Флато, Фулько ді Вердура створює колекцію прикрас "Verdura for Flato", які стають відомими та затребуваними серед зірок Голлівуду, як-от Марлен Дітріх, Джоан Фонтейн, Тайрон Пауер, Гері Купер, Джоан Кроуфорд, Кетрін Гепберн, Грета Гарбо, а також бомонду Західного узбережжя.

Марлен Дітріх у прикрасах від "Verdura"

Роки роботи в Голлівуді зробили свою справу - Фулько став відомим. Перебравшись до Нью-Йорка, Вердура за допомогою Вінсента Астора, нащадка легендарної американської династії Асторів та Коула Портера, свого давнього друга, відкриває салон "Verdura" на п'ятій Авеню в Мангеттені. Відкриття відбулося 1-го вересня 1939-го року - у день початку в Європі Другої світової війни. Завдяки своїй музі Бейб Палей, іконі стилю того часу, Фулько задає тон у світі ювелірних прикрас та завойовує репутацію ювеліра, творіння якого можуть собі дозволити лише особи з вищої верстви суспільства.

Бэйб Палей

Клієнтами "Verdura" стають принцеса Монако Грейс, графиня Мальборо та графиня Віндзорська, Джеккі Кеннеді, Вандербільти.

Робота Фулько з Сальвадором Далі над колекцією ювелірних виробів, вперше представленою в одній з нью-йоркських галерей 1941 року, мала значний вплив на його пізні колекції, в яких очевидна пристрасть до улюблених сюрреалістичних мотивів.

Брошка "Медуза". Вердура та Далі. 1941 рік.

1973 року Вердура продає ювелірний бізнес своєму партнеру, переїжджає до Лондона, де продовжує працювати, але вже на іншому терені - малює вишукані мініатюри, пише мемуари, зустрічається з друзями. 1978 року Фулько ді Вердура покидає цей світ у віці 80-ти років.

Ніколас Лендріген (у центрі) - президент ювелірного Дому "Verdura"
На фото: Наталія Сергєєва, Ніколас Лендріген та Ігор Лобортас.

Внесок Фулько ді Вердура в ювелірну справу величезний. Він відродив майстерність багатошарового покриття золота емаллю, йому належить розробка мотивів у ювелірній справі з використанням нанизування на нитку. Він зробив внесок й в індустрію моди - створив оригінальну колекцію капелюшних шпильок, що відрізнялися гнучкістю. Він переконав ювелірів інакше ставитися до платини як до матеріалу, ціннішого за золото.

За весь час існування бренду "Verdura" самим Фулько була створена величезна кількість ескізів, більшість з них не були реалізовані. Сучасні прикраси, що випускаються під цією маркою, досі робляться за ескізами герцога ді Вердура. Найвищий ступінь майстерності залишається наріжним каменем ювелірного дому "Verdura" донині.

Брошка. Золото, платина, діаманти, рубіни. Вердура. 21 століття.

Аристократична пишність, багатство уяви, бездоганність стилю, витончений смак, висока якість й тонке виконання характеризують кожний виріб майстрів Дому "Лобортас", які, як й іменитий майстер, на перше місце поставили креативне та естетичне бачення при створенні творів мистецтва.

Ювелірний сет "Мережива". Дім "Лобортас".
Фото Владислава Філіна