Махараджі. Легендарні скарби
Махараджі у європейської людини викликають в уяві образи казкової величі: чарівні, за своєю пишністю, палаци, повні слуг та наложниць, прикрашені коштовностями слони, і скарбниці, що переповнені від рубінів, алмазів та смарагдів.
Брошка "Прогулянка короля". золото; діаманти; перлини;;
гаряча емаль за рідкісним монетним (глянцевим) гравіюванням. Дім Лобортас
Сьогодні багатьох дивує, як це британці примудрилися завоювати таку величезну країну. А вони, загалом, і не завойовували, вони домовлялися. Князі, так веліли їм називати себе колоніальні британські правителі, з великим задоволенням погоджувалися дружити з англійцями проти сусідів.
"Зліва: махараджа Алвара - Джай Сінгх, махараджа Джодхпура - Пратап Сінгх, махараджа Біканера - Ганга Сінгх у товаристві короля (Великої Британії) Георга V та королеви Марії 1911 року.
Відмовившись від суверенітету, махараджі натомість отримували гарантії та привілеї - можливість творити у себе в вотчині абсолютно все, що заманеться. Єдине, чого князям не дозволялося, це дружити проти англійців. За це їх скидали.
Махараджа Савай Джай Сінгх Бахадура з Алвара, народився 1882 року. Крім традиційних індійських прикрас, він носить зірку - вищу індійську відзнаку, даровану йому королем, що вважалося на той час частиною королівських регалій.
Про примхи махараджів ходили легенди. Вони витрачали немислимі гроші на розваги та забаганки, мали гареми на 300 жінок, купалися в басейні з шампанським, роз'їжджали в каретах з чистого золота.
Махараджі купували Rolls Royce. За сорок років, рахуючи від перших замовлень, вони закупили понад тисячу.
Нізам Хайдарабада замість прес-пап'є використовував відомий діамант Джейкоб або Вікторія. Доля цього діаманта таємнича, а самого нізама - незавидна.
Останній нізам Гайдарабаду з синами. | Відомий діамант Джейкоб або Вікторія.
Індійські махараджі здавна володіли нечуваними багатствами неземної краси; завоювання Індії Великими Моголами не зруйнувало її багатств, на відміну від завоювання Індії британцями. Іслам Великих Моголів не був фанатичним, вони не переслідували індуїзм та насаджували в Індії вишукану, рафіновану перську культуру. Крім того, вони любили виставляти своє багатство напоказ, і з цього моменту скарби Індії стали для Європи великою спокусою.
Махараджі з роду Великих Моголів сильно розгубили свій блиск у колоніальну епоху. У 20-ті роки минулого століття вони вражали паризьких, лондонських та нью-йоркських ювелірів, з'являючись у їхніх майстернях з цілими валізами дорогоцінного каміння, кількість та якість якого вражала й заворожувала відомих майстрів Cartier, Фаберже, Van Cleef & Arpels, Boucheron.
Жак Картьє з індійськими торговцями дорогоцінним камінням, 1911 (фото з архіву Cartier).
Махараджі привозили в Європу рідний індійський традиційний стиль, вони замовляли у ювелірів індійські прикраси на голову, нарукавні та нагрудні прикраси, підвіски, виконані практично з одних діамантів найвищої якості, тюрбани, прикрашені рубінами та смарагдами розміром з перепелине яйце.
Ескіз церемоніального намиста для махараджі Наванагара,
1931 рік (фото з архівів Cartier Лондон).
Характерний індійський стиль з присутністю в ювелірних прикрасах великої кількості дорогоцінних каменів, золота та велика кількість самих прикрас вплинула на західну моду і зайняла важливу нішу в мистецтві та культурі створення ювелірних прикрас.
Ювелірний сет. Золото, перли, діаманти. Дім Лобортас.
Колекція коштовностей нізамів Хайдарабаду є найдорожчою колекцією в Індії. Вона складається зі 173 предметів та містить понад 25 тисяч діамантів, вагою понад 12 тисяч карат (2.4 кг), 2000 смарагдів, 40 тисяч перлин. У колекції прикраси для тюрбана, намиста, кольє, пояси, сережки, браслети, годинники та ланцюжки для них, ґудзики, запонки, каблучки, каблучки для пальців на ногах, прикраси для носа. Безсумнівна "зірка" колекції - діамант Джейкоб, кристал, що вирізняється особливою чистотою, важить 184,75 карата й оцінюється в 100 мільйонів доларів.
Махараджа Сарайджі-Роа, Гаеквар, Барода. 1902 рік прикрашений сімома рядами
свого знаменитого діамантового кольє та іншими прикрасами з діамантами.
Одна зі значних колекцій коштовностей була у магараджів Бароди династії Гаеквад - у ній зберігалася "Зірка Півдня", бразильський діамант вагою 129 карат та "Інгліш Дрезден", огранений у вигляді краплі діамант вагою 78,53 карата. Але найбільшою коштовністю скарбниці махараджів Бароди було величезне, у сім рядів, намисто з натуральних перлин.
Махараджа Гаеквад Пратап Сінгх та його дружина Сіта Деві.
Найвідоміший з усіх скарбів махараджів - це "намисто Патіали", парадне намисто махараджі Бхупіндара Сінгха. Махараджа Бхупіндар Сінгх (1891-1938) був справжнім східним владикою. Він замовляв свої рушниці у Westley Richards у Бірмінгемі та у лондонської фірми "James Purdey", Dupont з Парижа постачав для нього унікальні дорогоцінні запальнички, а "Rolls-Royce" виготовляв автомобілі на замовлення. Махараджа був казково багатий, пристрасно любив коштовності, і він забезпечував роботою не тільки ювелірів Cartier, а й майстрів будинку Boucheron. Існує легенда, що дружина махараджі Патіали якось зустріла на прийомі в Нью-Йорку герцогиню Віндзорську в пишному кольє, виготовленому ювелірами фірми Cartier з її колишніх ножних браслетів. На Сході шанують традиції та реліквії, але ніколи не захоплювалися старовиною, такого поняття, як фамільні коштовності, немає - цінується тільки матеріал, з якого спадкоємці можуть замовити собі нові прикраси або обміняти на інші.
Найвідоміший з усіх скарбів махараджів - намисто Патіали.
Три роки майстри Картьє працювали над цим намистом, в центрі якого блищав алмаз "Де Бірс". Закінчена прикраса являла собою каскад з 2930 діамантів загальною вагою 962, 25 карат та двох рубінів в оправі з платини. Бувши завершеним, намисто махараджі Патіали не мало собі рівних у світі. Картьє настільки пишався своєю роботою, що попросив дозволу виставити намисто до того, як його відправлять до Індії. Махараджа погодився. Пізніше він часто фотографувався з цим намистом. Востаннє в недоторканому вигляді намисто бачили на його синові, ма-хараджі Ядавіндрі Сінгху 1941 року.
Намисто Патіали, парадне намисто махараджі Бхупіндара Сінгха.
За час британської колонізації більшу кількість прикрас було вивезено за межі Індії. На жаль, численна частина цих прикрас зберігається у схованках приватних колекціонерів.
У 1947 році Великобританія, не в силах зберігати контроль над величезною колонією, розділила її на два домініони, Пакистан та Індійський союз, що став 1950 року Республікою Індія. Після здобуття Індією незалежності все завалилося відразу. Махараджі були позбавлені грошей, титулів та влади. Багато хто, захопивши що встиг, втік за кордон. Іншим, щоб вижити, довелося розпродати все цінне, що дісталося їм у спадок. Внаслідок того, що Британія 1951 року відмовила в податковому імунітеті спадкоємним принцам, багатьом сім'ям довелося розлучитися з частиною своїх коштовностей.
Не уникло цієї долі й відоме намисто махараджі Патіали: найбільші камені, включно з алмазом "Де Бірс" і рубінами, зняли та продали. Останніми продали платинові ланцюги. Представник Cartier випадково натрапив на них, дізнався, купив та вирішив відновити намисто, хоча й вважав, що знайти гідну заміну алмазу "Де Бірс" та рубінам буде практично неможливо.
Робота над копією намиста махараджі Патіали в майстернях Картьє.
Робота ця була неймовірно важкою, тим більше, що єдиним свідченням існування намиста була чорно-біла фотографія, зроблена в першій половині XX століття. Знадобилося майже два роки, щоб заново відновити намисто. У 2002 році відновлене намисто було виставлено в Парижі. Нове намисто має такий самий вигляд, як оригінал, принаймні, для недосвідченого ока. Синтетичні камені майже безпомилково передають пишність оригіналу, але в Cartier не втрачають надії коли-небудь замінити їх справжніми.
Каблучка "Після дощу". Колекція High End. Дім Лобортас
