"Археологічне Відродження" від Фортунато Піо Кастеллані

Частина перша

"Археологічне Відродження", як стиль, виникло в ювелірному мистецтві в 19 столітті, античність була в моді ще з часів Жозефіни, а наймоднішим ювеліром, який працював в "античному стилі" був Фортунато Піо Кастеллані.

Фортунато Піо Кастеллані народився 1794 року в сім'ї ювелірів та почав навчання ремеслу в майстерні батька. 1814 року Фортунато Піо відкриває в Римі ювелірну майстерню на першому поверсі Palazzo Raggi, що ідеально розміщений на Via del Corso, широкій та незвично красивій вулиці, яка вела в саме серце історичного центру міста. Відомо, що ранні роботи його майстерні в Римі були в сучасному англійському та французькому стилі, проте їхнє походження неможливо встановити через непримітність та відсутність клейма автора.

Palazzo Raggi, Рим.

1826 року Фортунато Піо знайомиться з Мікеланджело Каетані герцогом Сермонета. Каетані був улюбленцем римського вищого суспільства: політик, письменник, талановитий художник та знавець стародавнього ювелірного мистецтва, вчений і англоман, він не тільки сприяв встановленню ділових контактів з представниками вищої аристократії Англії та Франції, а й брав активну участь у творчій діяльності фірми. Історики вважають, що саме Каетані порадив Фортунато Піо звернути увагу на роботи стародавніх ювелірів і його творчість та зв'язки допомогли Кастеллані досягти неперевершених висот у виготовленні ювелірних виробів.

Мікеланджело Каетані (1804-1882).

Пристрасть Кастеллані до досконалості перетворилася на нав'язливу ідею й в результаті призвела до відродження багатьох стародавніх технологій, зробивши, таким чином, великий внесок в італійську історію виготовлення прикрас. Наприкінці 20-х років 19 століття Кастеллані починає відродження класичних, особливо етруських, стилів ювелірного виробництва прикрас.

Кольє в етруському стилі. Золото, емалі. Кастеллані. 1860-ті роки. Sotheby's Лондон.

Після відкриття 1835 року поблизу міста Цере (Черветері) етруської гробниці VII ст. до н.е., названої за іменами її першовідкривачів - священика Реголіні та генерала Галассі, було витягнуто багатющий набір золотих прикрас, а також бронзові та срібні посудини. Ця територія входила тоді в Папську область, тому першочергове право розпорядження цінностями належало папі Григорію XVI.

Папа Григорій XVI (2 лютого 1831 р. - 1 червня 1846 р.).

Не без участі Каетані як реставратора і консультанта з відбору пам'яток ювелірного мистецтва для музею запросили засновника та голову ювелірного Дому "Кастеллані" - Фортунато Піо Кастеллані

Інтер'єр етруської гробниці поблизу міста Цере (Черветері), Італія.

1836 року італійський ювелір Фортунато Піо вирушає на розкопки етруської гробниці. Кастеллані захоплений не тільки дизайном античних штучок, а й тим, яким способом вони були виготовлені. Зрозуміло, він став пробувати робити прикраси в цьому ж стилі й за допомогою тих старовинних методик. Ювелірні вироби Кастеллані складаються з дрібно кованого золота, часто поєднуються з ніжними та барвистими мозаїками, різьбленим камінням або емаллю, створюючи тим самим нові тенденції ювелірної моди.

Брошки з мікро-мозаїкою. Кастеллані. Середина - друга половина 19-го століття.Sotheby’s Лондон.

У 50 роки 19 століття до справи Фортунато Піо приєднуються його сини - Алессандро та Аугусто. В цей же час, завдяки Каетані, Фортунато Піо і його сини отримують доступ до величезної приватної колекції римських, етруських та давньогрецьких ювелірних прикрас, зібраної президентом Римської академії археології та папським скарбником, маркізом Джованні П'єтро Кампана.

Маркіз Джованні П'єтро Кампана (1808 - 1880).

Доля маркіза та його колекції, на жаль, сумна. У 1854 році, через виявлені в банку серйозні фінансові проблеми, звинувачений у розтраті та розкраданні папських коштів, він повинен був пояснити походження цієї ювелірної колекції, що, очевидно, погано йому вдалося, бо три роки потому, маркіза було засуджено до двадцяти років тюремного ув'язнення, пізніше заміненого на вигнання.

1859 року ювелірну колекцію маркіза, конфісковану римською владою, було передано сім'ї Кастеллані для огляду й реставрації.

Запонки в стилі "Археологічне відродження".
Золото, різьблення по каменю. Кастеллані, Рим. Середина 19 століття.Sotheby’s Лондон.

Аугусто Кастеллані мав підготувати каталог для продажу ювелірної колекції. Прямий контакт з оригінальними коштовностями дозволив Кастеллані експериментувати з новими техніками переробки золота. Вони зрозуміли, що стародавні ювеліри для створення гарного ефекту додавали деталі до металу, а не робили це за допомогою різьблення й штампування. Кастеллані змогли відтворити зовнішній вигляд цих античних прикрас, використовуючи філігрань. Також Кастеллані відродили дротове плетіння та прикрашання зерню. Частину прикрас з колекції маркіза скопіювали, а через кілька місяців основну частину придбав Наполеон III для Лувру, там її виставили 1862 року.

Кастеллані 1855 рік. Брошка-підвіска. Золото, агат, техніка філігрань.Sotheby’s Женева.

Розпродаж колекції маркіза Кампана за межі Італії дуже засмутив Фортунато Піо та підштовхнув його почати збирати свою власну колекцію, яку він став виставляти у своїх нових торгових приміщеннях на Via Poli 88. Сім'я Кастелані активно спонсорує розкопки, виконує реставрацію стародавніх предметів, намагається зберегти найкращі твори стародавнього мистецтва для Італії.

Вулиця Via Poli, Рим.

1861 року Фортунато Піо Кастеллані практично відходить від справ та останні роки життя присвячує збору колекції.

Фортунато Піо Кастеллані (1794 - 1865).

Через політичні переконання та щоб уникнути арешту, старший із синів Фортунато Піо Алессандро виїжджає в Париж, де відкриває за адресою Єлисейські поля 85 ювелірний магазин. Одночасно, за сприяння свого співвітчизника Карло Джуліано, він відкриває магазин у Лондоні, за адресою Frith Street 13 у Сохо.

"Маленька Італія". Frith Street, район Soho, Лондон.

Алессандро організовує виставкові павільйони творів ювелірного Дому "Кастеллані" на міжнародних виставках у Флоренції 1861 року та 1862 року в Лондоні, де Кастеллані нагородили медаллю "за чудовий дизайн та майстерність виконання", а також Міжнародне журі відзначило, що твори Кастеллані є "навчальним посібником для археолога, художника, майстра".

Виставка у Флоренції, 1861 рік.

Композиційно складні багатоскладові твори, призначені для експонування на Всесвітніх виставках, виготовлялися протягом вельми тривалого часу й розцінювалися не лише як засіб популяризації ювелірного мистецтва стародавнього світу, а й демонстрація власної високої майстерності.

Золоте кольє. Кастеллані. 1860 рік.S.J. Philips.

Спостерігаючи високий попит на ювелірні вироби, 1863 року Алессандро Кастеллані відкриває майстерню в Неаполі. Прикраси цієї італійської родини отримують дуже широке визнання. У підсумку кожен ювелір у всій Європі намагається створити щось схоже на прикраси Кастеллані.

У 1865 році Фортунато Піо Кастеллані залишає цей світ. Далі буде...

Ювелірний гарнітур "Суцвіття любові". Дім "Лобортас".
Фото Владислава Филина