"Археологічне Відродження" від Фортунато Піо Кастеллані

Частина друга

Сини з успіхом продовжують справу батька. Пік успіху приходить до братів Кастеллані в 1870-х роках. Кастеллані по-новому переосмислюють грецький та етруський стилі; до них ювеліри вважали, що з цього періоду нічого нового почерпнути не можна і шукали натхнення в недавньому минулому. Кастеллані також зверталися до недавнього минулого, вивчали методи обробки золота, але потім поставили перед собою нелегке завдання: відкрити секрет етруської філіграні. Їм вдалося досягти вражаючих результатів й створити метод, схожий, хоча й не повністю ідентичний, до того, що використовували етруськи. Етруська філігрань полягає в покритті поверхні золота мікроскопічними золотими сферами, під час погляду на які здається, що легкий подих понесе їх геть.

Кулон Бахус, етруська філігрань. Кастеллані 1870 рік.

Складність тут не в тому, як виготовити такі кульки, а в тому, як прикріпити їх до поверхні, уникнувши деформації. У 1870 році Кастеллані оголошують про те, що їм вдалося відкрити секрет стародавніх етрусків, вивчаючи техніку роботи із золотом у віддаленому селі в Апеннінах. Ці вміння були з часом загублені, поки брати не виявили їх у віддаленому районі Апеннін, де досі практикуються стародавні методи виготовлення ювелірних виробів.

Це було ще одне джерело натхнення для Кастеллані, пізніше, музей Вікторії та Альберта в Лондоні викупив колекцію справжніх італійських селянських прикрас, яку збирав Алессандро.

Алессандро Кастеллані - Музей Вікторії та Альберта.

Навіть якщо Кастеллані дійсно відкрили техніку, яку використовували етруски, з цілком зрозумілих причин вони ніколи її не описували. Однак, найімовірніше, вони просто працювали в схожій техніці, що давала змогу домагатися гарного результату, але не справжньої тонкощі й легкості оригіналу.

У 1876 році слава цієї італійської сім'ї досягає Америки, де вони беруть участь у Філадельфійській Виставці Сторіччя. А через рік ця ювелірна колекція була представлена в музеї образотворчих мистецтв "Метрополітен".

Це кольє було виставлено Алессандро Кастеллані
на Столітній виставці у Філадельфії 1876 року.
Victoria and Albert Museum, London.

У 1881 році головний магазин переїжджає, востаннє, на площу Фонтана Треві. "Музей" ювелірного Дому "Кастеллані" стає головною визначною пам'яткою цього розкішного магазину. Сімейну колекцію Аугусто розділяє на вісім різних періодів та відображає у вітринах навколо стін торгового залу. Розрахунок полягав у тому, що відвідувачі, зачаровані оригінальними прикрасами стародавніх цивілізацій, мають змогу придбати сучасну репліку просто у крамниці або виготовити в майстернях.

"Музей" ювелірного Дому Кастеллані на площі Фонтана Треві в Римі.

Після смерті Алессандро Кастеллані 1883 року керівництво ювелірним Домом "Кастеллані" переходить до Аугусто Кастеллані та його сина Альфредо. Аугусто поступово відходить від справ, передаючи знання та досвід в управлінні ювелірними майстернями та магазинами синові. Аугусто багато часу приділяє науковій роботі. Його праця "Документ прогресії мистецтва італійських ювелірів від доісторичних часів до наших днів" була однією з перших сучасних спроб розділити історію ювелірного дизайну в часі.

Аугусто Кастеллані

Аугусто Кастеллані залишає цей світ 1914 року і управління компанією повністю переходить до Альфредо Кастеллані. До цього часу торгівля значно впала у зв'язку зі зміною європейського смаку до ювелірних виробів, але ювелірний Дім Кастеллані продовжує триматися на плаву завдяки покупцям, зачарованим близькістю Рима, його стародавніми руїнами й археологічними дивами музею сім'ї Кастеллані. У Альфредо не було дітей і розуміючи, що справа сім'ї Кастеллані помре разом з ним, він вживає заходів щодо збереження колекції сім'ї та архівів у різних музеях Італії. Мабуть, найбільш значущою з них була колекція старожитностей та прикрас у поєднанні з 526 предметами, виготовленими в майстернях родини Кастеллані, яка була передана Museo Nazionale Etrusco ді Вілла Джулія в Римі. Серце Альфредо Кастеллані перестало битися 8 січня 1930 року. Незабаром після цього ювелірний Дім "Кастеллані" назавжди закрив свої двері.

Villa_Giulia

Внесок Фортунато Піо Кастеллані і його синів - Алессандро та Августо - в розвиток ювелірного мистецтва безцінний. Поставивши перед собою вельми амбітне завдання не просто домогтися зовнішньої схожості, а й максимально точно відтворити ювелірні техніки, які застосовували античні майстри, вони стали згодом найвідомішими майстрами "археологічних стилів", до того ж у сферу їхніх творчих інтересів входив широкий спектр різночасних європейських цивілізацій. Пам'ятники ювелірного мистецтва етрусків стали лише відправною точкою для подальшої масштабної дослідницької, музейної, реставраційної та виставкової діяльності ювелірного Дому Кастеллані.

"Кастеллані та італійські археологічні прикраси".
Сьюзан Вебер Сорос та Стефані Вокер. 2004 рік.

Таким чином, ініційоване в Італії ювелірним Домом Кастеллані звернення до античного ювелірного мистецтва згодом отримало відображення у творчості багатьох провідних європейських майстрів. Копійні роботи на початковому етапі сприяли популяризації освоєної стилістики та широкому суспільному інтересу до неї. Цей процес став можливий багато в чому завдяки успіху Кастеллані на Всесвітніх виставках 1860-х рр. Надалі, в 1870-1880 роках, це призвело до появи самостійних високохудожніх творів, зазначених практично у всіх національних експозиціях.

Кастеллані. Ніж для паперу. Золото, емаль.
Музей образотворчих мистецтв "Метрополітен", Нью-Йорк.

Декорування плоскої або вигнутої поверхні орнаментами з різних комбінацій зерна та філіграні, спочатку орієнтоване на античні зразки, надавало широку творчу свободу майстрам ювелірного Дому "Кастеллані". При створенні конструктивно нових ювелірних прикрас Кастеллані широко використовували старовинні деталі. З цієї причини мистецтвознавці досі насилу можуть розібрати, де справжні античні предмети, відреставровані наприкінці 19 століття, а де стилізовані прикраси від модного італійського ювеліра. Сьогодні ювелірні прикраси, створені майстрами ювелірного Дому "Кастеллані", користуються великим попитом у колекціонерів і коштують вони дуже дорого.

Sotheby's Нью-Йорк, 19 квітня 2016. Кольє. Золото, кольорове скло. Кастеллані, 1880 рік.
Лот продано за 100 000 доларів США.

Техніки, використовувані при створенні прикрас, спершу сім'єю Кастеллані, а потім і іншими відомими ювелірами, є одними з багатьох прийомів, якими зобов'язаний володіти кожен професійний ювелір. Присутність у прикрасах дрібних деталей та дуже ретельної їх обробки, що робить процес виготовлення вкрай трудомістким, є основною умовою для зарахування виробів до класу "розкішних".

У фільмі з Ніколь Кідман, "Портрет леді",
представлені прикраси в стилі "Археологічне Відродження".

Саме тому майстри Дому "Лобортас" під час виготовлення нових чудових, якісних, тонких та оригінальних виробів, виконаних з блискучим смаком й почуттям стилю, використовують техніки, відроджені великими італійськими ювелірами Кастеллані.

Ювелірний сет "Жар-птиця". Дім "Лобортас".
Фото Владислава Філіна