Каблучки «Топ-Клас»
Минає третє століття з дня народження українського Сократа – Григорія Савича Сковороди. Жодне з них не було спокійним для людства. Але мандри щирого добросердного філософа, які розпочалися у другій половині XVIII сторіччя, не завершилися і досі. Вічний мандрівник і безсрібник, Григорій Сковорода не лише залишив у спадок нащадкам свої твори та роздуми, але й дав рідкісний приклад життя людини, яка дозволила собі жити за покликом душі і навчала того ж інших.
Григорій Сковорода — непересічне явище української культури, важливий складник і чинник української національної ідентичності. Творчість і саме життя Г.С. Сковороди — це насамперед філософія, філософія українського персоналізму. Хоча щодо його спадщини визначень може бути й набагато більше: він родоначальник і філософії серця, і філософії людини, і філософії життя. Втім відзначимо, що Сковорода не зводив філософію до життя, а підносив життя до філософії. Інакше кажучи, філософія і була його життям.
Його дата 300-річчя, 3 грудня 2022 року, увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року та з цієї нагоди в штаб-квартирі ЮНЕСКО працювала тематична виставка. Ряд заходів планувався і в Національному музеї Григорія Сковороди у Сковородинівці під Харковом. Це був маєток XVIII століття, у якому останні роки свого життя працював та біля якого вперше був похований Сковорода.
В рамках офіційних святкувань Класичним ювелірним Домом «Лобортас» був створений проект скульптурної композиції-фонтану Сковороди «Нерівна усім рівність» та погоджений з меценатами та директорією музею, який планували встановити на території музею в рамках реставраційних робіт до 3 грудня 2022 року.
Після початку повномасштабної війни проект створення фонтану продовжував розвиватись, але у ніч проти 7 травня 2022 року прямим влучанням російської ракети Національний музей Григорія Сковороди у Богодухівському районі був знищений. Від будівлі музею залишилися самі стіни.
Сьогодні проект по створенню фонтану на теренах музею призупинений. Розглядаються інші місця для його встановлення, а сам проект в майбутньому обов’язково буде реалізований для вшанування пам’яті великого митця.
Символіка монументу «Фонтан Сковороди»
Сковорода мислить символами. Більшість з них він запозичує з Біблії або з амстердамської книги ХVІІ ст. «Емблематика і символіка». Але виключенням є символ фонтану, який він ілюструє своїм власним малюнком.
У творі «Разговор, называемый алфавіт, или Букварь мира» Варсава малює фонтан і, надаючи йому Божественного звучання, пише: «БОГ богатому подобен Фонтану, наполняющему различные сосуды по их вмѣμстности. Над Фонтаном надпись сїя: «НЕ РАВНОЕ ВСѢМ РАВЕНСТВО». Льются из разных трубок разные Токи в разные Сосуды, вкруг Фонтана стоящїе. Меншїй сосуд менѣе имѣет. Но в том равен есть большему, что равно есть полный».
Форма ємностей, а саме їх принципова відмінність у розмірах, оздобленні та декорі символізує відмінність людей, що наповнюються духовними силами та божою благодаттю. Відмінність в складності форм, простоті чи складності поглядів чи вподобань, навичок та звичок не заважає наповнитись по самі вінця духовною силою Всесвіту. Це і є основний принцип, проголошений Григорієм Сковородою: «Меньший сосуд менее имеет, но в том равен есть большему, что равно есть полный». Господь любить усіх рівно і кожного наповнює за потребою, кожному дає право вибору. Фактично такою побудовою фонтану філософ заперечує принцип «рівної рівності»: «И что глупее, как равное равенство, которое глупцы в Мір ввесть всуе покушаются?»