«Свята Трійця»

Скульптурна композиція

Матеріали:

бронза, срібло, рубіни, діаманти, сапфір, агат, ріоліт.

Свята Трійця об'єднує разом три Іпостасі (три лики, три образи, три прояви) Бога, розглядає сутність Бога в трьох Особах. Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий - Єдиний Бог, пізнаваний у трьох рівнославних, рівновеликих, що не зливаються між Собою, але й нероздільних у єдиній Істоті, Іпостасях. Божественна Трійця є абсолютна єдність.

Кожна з Осіб Трійці живе не для Себе Самого, але без залишку віддає cебе іншим Іпостасям, залишаючись при цьому повністю відкритою для їхньої дії у відповідь, так що всі три перебувають у любові одна з одною. Життя Божественних Осіб є взаємопроникненням, так що життя одного стає життям іншого. Таким чином, буття Трійці здійснюється як любов, у якій власне існування особистості ототожнюється із самовіддачею. Тому що Бог - то є Любов!

Якщо ми піднімемо очі вгору та обернемось назад, то у склепіннях арок західної частини центральної нави побачимо образи Святої Трійці – постать Ісуса Христа зі здійнятими вгору руками – Бог Син, до якого прямує голуб – символ Святого Духа, який знаходиться у трикутнику – символі Бога Отця. Ці сюжети були зображені на склепіннях арок у XVIII ст., а потім стінопис поновлювали у ХІХ ст. Але образ Святої Трійці був присутній в Софійському соборі від часу його будівництва. Він знаходиться на північних хорах храму, представлений сюжетом “Гостинність Авраама”, де за його столом сидять три Янголи. Як на скульптурі, що експонується перед нами.

Скульптура виконана з дорогоцінних металів за картиною, написаною у першій третині XV століття, в основу якої покладено старозавітний сюжет "Гостинність Авраама", викладений у XVIII розділі біблійної книги Буття. Символічно, що верхня частина пейзажної яшми, на якій розташована скульптурна композиція, за допомогою художньої обробки та огранювання, виконана у формі хреста, а на металевій основі викарбувані слова Молитви до Святої Трійці. Дана композиція - це символ Божої таємниці, непідвласній людському розуму, як відчуття Любові до ближнього, джерело якого лишається таємницею і просто приймається.