Сережки

Минає третє століття з дня народження українського Сократа – Григорія Савича Сковороди. Жодне з них не було спокійним для людства. Але мандри щирого добросердного філософа, які розпочалися у другій половині XVIII сторіччя, не завершилися і досі. Вічний мандрівник і безсрібник, Григорій Сковорода не лише залишив у спадок нащадкам свої твори та роздуми, але й дав рідкісний приклад життя людини, яка дозволила собі жити за покликом душі і навчала того ж інших.

Григорій Сковорода — непересічне явище української культури, важливий складник і чинник української національної ідентичності. Творчість і саме життя Г.С. Сковороди — це насамперед філософія, філософія українського персоналізму. Хоча щодо його спадщини визначень може бути й набагато більше: він родоначальник і філософії серця, і філософії людини, і філософії життя. Втім відзначимо, що Сковорода не зводив філософію до життя, а підносив життя до філософії. Інакше кажучи, філософія і була його життям.

Його дата 300-річчя, 3 грудня 2022 року, увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року та з цієї нагоди в штаб-квартирі ЮНЕСКО працювала тематична виставка. Ряд заходів планувався і в Національному музеї Григорія Сковороди у Сковородинівці під Харковом. Це був маєток XVIII століття, у якому останні роки свого життя працював та біля якого вперше був похований Сковорода.

В рамках офіційних святкувань Класичним ювелірним Домом «Лобортас» був створений проект скульптурної композиції-фонтану Сковороди «Нерівна усім рівність» та погоджений з меценатами та директорією музею, який планували встановити на території музею в рамках реставраційних робіт до 3 грудня 2022 року.

Після початку повномасштабної війни проект створення фонтану продовжував розвиватись, але у ніч проти 7 травня 2022 року прямим влучанням російської ракети Національний музей Григорія Сковороди у Богодухівському районі був знищений. Від будівлі музею залишилися самі стіни.

Сьогодні проект по створенню фонтану на теренах музею призупинений. Розглядаються інші місця для його встановлення, а сам проект в майбутньому обов’язково буде реалізований для вшанування пам’яті великого митця.

Символіка монументу «Фонтан Сковороди»

Сковорода мислить символами. Більшість з них він запозичує з Біблії або з амстердамської книги ХVІІ ст. «Емблематика і символіка». Але виключенням є символ фонтану, який він ілюструє своїм власним малюнком.

У творі «Разговор, называемый алфавіт, или Букварь мира» Варсава малює фонтан і, надаючи йому Божественного звучання, пише: «БОГ богатому подобен Фонтану, наполняющему различные сосуды по их вмѣμстности. Над Фонтаном надпись сїя: «НЕ РАВНОЕ ВСѢМ РАВЕНСТВО». Льются из разных трубок разные Токи в разные Сосуды, вкруг Фонтана стоящїе. Меншїй сосуд менѣе имѣет. Но в том равен есть большему, что равно есть полный».

Форма ємностей, а саме їх принципова відмінність у розмірах, оздобленні та декорі символізує відмінність людей, що наповнюються духовними силами та божою благодаттю. Відмінність в складності форм, простоті чи складності поглядів чи вподобань, навичок та звичок не заважає наповнитись по самі вінця духовною силою Всесвіту. Це і є основний принцип, проголошений Григорієм Сковородою: «Меньший сосуд менее имеет, но в том равен есть большему, что равно есть полный». Господь любить усіх рівно і кожного наповнює за потребою, кожному дає право вибору. Фактично такою побудовою фонтану філософ заперечує принцип «рівної рівності»: «И что глупее, как равное равенство, которое глупцы в Мір ввесть всуе покушаются?»

Мозаїчна основа монументу-фонтану – символ джерела божественної благодаті та космічної енергії – сонячні промені в динаміці руху до центру композиції. Кожна лінія-промінь плавно переходить в об’ємний символ Сонця – джерела життя.

Сонячний диск розкривається й переходить в кольорові площини - символ всеоб’ємної матерії та духу Буття Всесвіту, що бережно обрамляють космічну сферу. А якщо згадати філософські роботи В.І.Вернадського та П’ера Тейяра де Шардена, то сміливо можна стверджувати – в центрі композиції знаходиться символ ноосфери, як позачасової космічної мудрості людства.

Геніальність Григорія Сковороди, його філософських постулатів, його символічного фонтану – в передбаченні основних моментів еволюції суспільства в цілому та кожної особистості зокрема, в формуванні ноосфери розвиненої, що свідомо твориться спільними зусиллями в інтересах всебічного розвитку людства.

В центральній частині композиції знаходиться дзеркально полірована площина. Кожна людина, підходячи ближче, стає не просто глядачем – а учасником, вдивляючись у своє відображення та поринаючи в глибини буття.

Диск на верхівці центральної споруди і є сама Божа благодать, яка через водні струмені передається людям. Сам же філософ у своїх творах не втомлюється підкреслювати, що коло (циркуль), куля, сонце схожі на Бога тим, що вони не мають ні початку ні кінця.

Символічні «ліса», підтримуючі матерію Буття – вектори, спрямованні ввись, фундамент та неминучий розвиток Пізнання. Огорожа навколо фонтану символізує непростий шлях до Бога кожної людини. На цьому шляху людина повинна подолати безліч різних перешкод. Різні культури, релігії, наука та містичні осяяння – лоза, що обплітає основу й прагне до вершин та Першооснови. Ліани, які в’ються навколо стовпів огорожі – це символ людського прагнення до Бога. Згадаємо спіралеподібний посох Сковороди, виготовлений самим богословом. Якраз спіраль символізувала поступове сходження самого мислителя до Всевишнього. Саме цим моментом він підкреслює поступовість (крок за кроком) цього непростого процесу.

До 300-річчя Сковороди Класичний ювелірний Дім «Лобортас» створив пам’ятний знак зі зображенням фонтану та встановив на території Меморіального музею Григорія Сковороди в місті Переяславі. Відкриття пам’ятного знаку відбулося 2 грудня 2022 року за участю президента України.

Photo by Vladislav Filin